НАША ІСТОРІЯ

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ НАШІ ЦІННОСТІ?

Бог, найперше, є орієнтиром в за_межжя, потойбіччя і в Іншість.

Бог — той пункт, де існує єдність усіх з усіма в різності кожного. Кожна людина, яка відкриває себе для спільності, любові, довіри, Іншого — відкриває Бога в собі, уможливлює Іншого, як рай, а не як пекло. З глибинного пошуку того, що перевищує і утримує, того, що надихає, веде і промовляє, приходить усвідомлення свого власного, інтимного стосунку з потойбічним і власної унікальної місії, що хоча і має своїм етапом земне життя, все ж перевищує його.

Предстояння в світлі вічності дозволяє по-новому побачити себе. Як раптове запрошення на королівський бал, воно одночасно утверджує гідність запрошеного і унаявнює лахміття, в якому це запрошення нас застає. Те, що ми насправді маємо, опиняється за_межею, а люди довкола стають подорожніми і тими, хто через усвідомлення своєї гідності промовляють до нас голосом потойбіччя; в когось очі засліплені сонцем, в когось ноги і руки стерті об скелі.

Єдині в різності, ми повстаємо солідарною спільнотою подорожніх, паломниками в країну омріяного, де кожна людина несе щось без чого паломництво неможливе, часто — одне одного.

Процес осмислення живого спадку Майдану продовжується. Дещо ми вже сприйняли, до чогось лише тільки доростаємо, проживаємо, але головне — вслуховуємось в нову і дивну вібрацію Духу, що явився. 


За експлікацію подяка Славку Корбуту.